Не тримай
Мене більше в долонях
Не тримай, не тримай
Годі вже
Я набувся в полоні
Годі вже, годі вже
Ще весна
Але сніг на світанку
Замете кожне слово і крок
Я піду – мало часу до ранку
Не згуби мій терновий вінок

Приголуб
Ти мене поцілунком
Ще хоч раз, тільки раз
Влився біль мій
Отруєним трунком
До кохань і образ
Досить вже
Через дні, через ночі
Все мине, наче сни, відлетить
Загасити я вогнище хочу
Бачиш
Попіл за вітром летить
Годі вже. Годі вже

Пізно вже
Слів твоїх я не чую
Годі вже, ти прости
В серці – сум
Але я не жалкую
Не тримай, відпусти
Хтось мені
Мов карання, наврочив
На коханні чорніють хрести
Я в тобі залишитись не хочу
Сил нема, не тримай, відпусти
Годі вже. Годі вже
Годі вже. Годі вже

Не тримай
Мене більше в долонях
Не тримай, не тримай
Годі вже
Я набувся в полоні
Годі вже, годі вже...

Вже. Годі вже...
Вже. Годі вже...
Вже. Годі вже...